Тренування на біговій доріжці з підтримкою ваги тіла

Вступ: значення формування ходи

Формування ефективної ходи є важливим завданням реабілітації пацієнтів з моторним порушеннями, адже хода є не тільки основним актом локомоції людини, але і важливою передумовою успішної соціально-побутової адаптації.
Одним з перспективних засобів формування ходи є тренування на біговій доріжці з підтримкою ваги тіла, яке все частіше застосовується у дорослих та дітей з різними неврологічними ураженнями.

Під час занять на біговій доріжці (з підтримкою ваги тіла або без неї) пацієнт може здійснювати більше правильних рухів, що підвищує інтенсивність та специфічність тренування необхідного рухового акту. Показано, що пацієнт з наслідками перенесеного інсульту під час 20-хвилинного тренування на біговій доріжці може зробити до 1000 кроків, а при звичайних заняттях фізичної реабілітації лише 50–100 [1]. Забезпечити необхідну інтенсивність тренування допомагає можливість регулювання швидкості доріжки, величини підтримки ваги тіла та адекватна допомога інструктора.

Теоретичні основи методу

Теоретичну основу цього реабілітаційного підходу заклали дослідження H. Barbeau, який вивчав відновлення ходи у котів після повного перетину спинного мозку. Уже через 3 місяці тренувань на біговій доріжці з підтримкою ваги тіла у цих тварин відновлювалася хода. Незважаючи на відсутність вольового контролю над рухами задніх кінцівок, коти могли ходити з добре координованими альтернуючими кроковими рухами [2].

Нова стратегія тренування ходи з підтримкою ваги тіла в клінічних умовах уперше була застосована в 1980 році [3]. Підхід полягав у використанні системи підвішування пацієнта над біговою доріжкою, яка зменшувала навантаження на нижні кінцівки та полегшувала ходу у пацієнтів з неврологічними порушеннями. У процесі тренування та оволодіння навиками ходи сила підвішування поступово зменшувалася.

З того часу застосування бігової доріжки з підтримкою ваги тіла широко використовується для відновлення ходи після перенесеного інсульту. Кохранівський огляд, присвячений тренуванню на біговій доріжці для формування ходи після інсульту, на основі узагальнення даних 15 досліджень (622 учасники), підтримує застосування цього методу реабілітації, але зазначає необхідність подальших досліджень [4].

Застосування методу при дитячому церебральному паралічі

Останніми роками бігову доріжку з підтримкою ваги тіла почали застосовувати для формування ходи при дитячих церебральних паралічах. Зростаюча кількість досліджень вказує на здатність центральної нервової системи до відновлення функцій за умови адекватного лікування, зокрема при специфічному тренуванні ходи [5].

Дані клінічних досліджень

• У Віденському госпіталі Вільгельмінен дослідження за участю 10 дітей з ДЦП (6 не ходячих) показало суттєве покращення пересування після 3 місяців тренувань [6].
• У Канзасі (США) поєднання інтенсивної фізичної реабілітації з тренуванням на біговій доріжці дало суттєві покращення моторних навичок у всіх п’яти дітей [7].
• В Університеті Нью-Мексико зафіксовано статистично значуще підвищення витривалості та функціональних параметрів ходи [8].
• Контрольоване дослідження в Австралії продемонструвало покращення швидкості та витривалості ходи у дітей з ДЦП [9].

Заняття на біговій доріжці важливі не лише для формування ходи, але й для підтримки фізичного стану дорослих пацієнтів з ДЦП, оскільки у 44 % випадків погіршення ходи відмічається до 35 років [10].

Досвід застосування за Методом Козявкіна

З урахуванням світового досвіду тренування ходи з підтримкою ваги тіла було включено до інтегральної системи інтенсивної нейрореабілітації за Методом Козявкіна [11].

Тренування складається з трьох компонентів:

1. навчання ходи на біговій доріжці;
2. тренування ходи на нерухомій площині;
3. хода в звичайних умовах з мінімальним застосуванням допоміжних пристроїв.

Завданням занять на біговій доріжці є навчити пацієнта крокувати з використанням сенсорних стимулів, необхідних для формування рухового патерну. Після цього навички переносяться на ходу по нерухомій поверхні та в повсякденні умови.

Основи тренувальної програми

Заняття проводяться під контролем інструкторів лікувальної фізкультури після індивідуальної оцінки порушень ходи.
Загальна кількість занять зазвичай становить 10, тривалість одного заняття — 10–15 хвилин. Інтенсивність навантаження регулюється поступово та контролюється за частотою пульсу.

Оцінка прогресу здійснюється за такими ключовими напрямами [12]:

• підтримка власної ваги;
• швидкість ходи;
• незалежність;
• витривалість;
• кінематика рухів.

Необхідне обладнання

Для занять необхідні:

• бігова доріжка, придатна для роботи на низьких швидкостях;
• система підтримки ваги тіла;
• підвісна система, що забезпечує безпеку та правильне положення тіла.

У Міжнародній клініці відновного лікування використовується бігова доріжка з підтримкою ваги тіла LOKO Station PPS 55 (Woodway), яка відповідає зазначеним вимогам.

Резюме

Тренування на біговій доріжці з підтримкою ваги тіла є перспективним напрямом формування ходи. Метод підтримується науковими дослідженнями, але потребує подальшого вивчення для уточнення показань, інтенсивності та критеріїв ефективності.
Успіх занять залежить від точного дотримання протоколів, кваліфікації персоналу та відповідного обладнання.

Література

1.Hesse S, Werner C. Poststroke motor dysfunction and spasticity: novel pharmacological and physical treatment strategies. ///CNS Drugs.- 2003.- 17(15).- P.1093–107.
2. Barbeau H, Rossignol S. Recovery of locomotion after chronic spinalization in the adult cat. // Brain Research.- 1987.- 412.- P.84-95.
3. Finch L, Barbeau H. Hemiplegic gait: new treatment strategies. //Physiotherapy Canada.- 1985.-38.- P.36-41.
4. Moseley A.M., Stark A, Cameron I.D., Pollock A. Treadmill training and body weight support for walking after stroke (Review)// Cochrane Database of Systematic Reviews 2003, Issue 3. Art. No.: CD002840. DOI: 10.1002/14651858.CD002840.pub2
5. Aisen M. Body weight supported treadmill training in children with CP. August Fact Sheet. //United Cerebral palsy
6. Schindl MR. Forstner, C, Kern H, and Hesse S. Treadmill training with partial body weight support in nonambulatory patients with cerebral palsy // Arch Phys Med Rehabil.- 2000.-81(3).- P.301-6
7. Begnoche DM and Pitetti KH. Effects of traditional treatment and partial body weight treadmill training on the motor skills of children with spastic cerebral palsy. A pilot study. //Pediatr Phys Ther.- 2007.- 19(1).- P.11-19.
8. Provost B, Dieruf K, Burtner PA, Phillips JP, Bernitsky-Beddingfield A, Sullivan KJ, Bowen CA, Toser L. Endurance and gait in children with cerebral palsy after intensive body weight-supported treadmill training. Pediatr. //Phys Ther.- 2007.-19(1).- P.2-10.
9. Dodd KJ and Foley S. Partial body-weight supported treadmill training can improve walking in children with cerebral palsy: a clinical controlled trial. //Dev Med Child Neurol.- 2007.- 49(2).- P.101-105.
10. Jansen R., Villien L., Egeland T, et al, Locomotion skills in adults with cerebral palsy //Clin Rehabil., 2004.- 8.- P.309-316
11. Козявкин В.И., Сак Н.Н., Качмар О.А., Бабадаглы М.А. Основы реабилитации двигательных нарушений по методу Козявкина.- Львів: Українські технології, 2007.- 192с.
12. Harkema S., Behrman A. Locomotor Training: Principles and Practice// Dejong G. (ed.), Robomedica, Inc., Los Angeles, 2002.

Про автора

Галина Лунь

Заступник директора РЦ «Еліта», досвідчений педіатр і наставник із понад 30-річною практикою. Очолює медичний відділ, консультує сім’ї та навчає майбутніх лікарів.