Хірургічні методи лікування ДЦП

Роль хірургічних методів у лікуванні ДЦП

Одним з додаткових засобів лікування ДЦП є хірургічні методи. Найбільш розповсюдженими з них є ортопедичні втручання, спрямовані на усунення вкорочення м’язів і кісткових деформацій.

Метою цих операцій:

• у дітей з потенціалом до ходьби — поліпшення можливостей пересування;
  
• у дітей без перспективи самостійної ходьби —
  
  • покращення здатності сидіти,
    
  • полегшення гігієнічних процедур,
    
  • у ряді випадків — зменшення больового синдрому.
    

Найпоширеніші ортопедичні втручання

Найбільш розповсюдженими є операції, спрямовані на:

• корекцію сколіозу,
  
• усунення дислокацій кульшових суглобів,
  
• подовження або перенесення сухожиль для зменшення дисбалансу спастичних м’язів,
  
• остеотомію з метою виправлення неправильного положення кінцівки.
  

Питання оптимального часу операції

Сьогодні не існує єдиної думки щодо оптимального часу проведення хірургічного лікування.

При ухваленні рішення враховують:

• ступінь зрілості нервової системи,
  
• наявність потенціалу до самостійної ходьби,
  
• швидкість розвитку та прогресування деформацій.
  

Оцінка ефективності хірургічних втручань

Ефективність хірургічного лікування залишається дискусійним питанням.

У межах програми Американської академії церебральних паралічів (AACPDM) було проведено аналіз публікацій щодо аддуктотомії для профілактики підвивиху кульшового суглоба при ДЦП [1].

Огляд показав:

• рентгенологічні поліпшення відмічались лише у 168 з 530 випадків;
  
• відсутні достовірні докази покращення якості життя після аддуктотомії, зокрема щодо:
  
  • зменшення болю,
    
  • покращення гігієни тазових органів,
    
  • збільшення об’єму рухів,
    
  • покращення сидіння,
    
  • зменшення перекосу таза.
    

Функціональна нейрохірургія при ДЦП

Поряд із традиційними нейро-ортопедичними підходами, у західних країнах застосовуються методи функціональної нейрохірургії.

Селективна дорзальна різотомія

Один із таких методів — селективна дорзальна різотомія.

Після ламінектомії виконується перерізання 70–90% чутливих задніх корінців поперекового відділу (L2–S1).

У частини пацієнтів це дозволяє:

• зменшити спастичність,
  
• покращити здатність сидіти, стояти або ходити.
  

Потрібен ретельний добір пацієнтів, оскільки післяопераційна м’язова слабкість може знизити функціональну незалежність [2].

Інтратекальне введення баклофену

Іншим методом є інтратекальне введення баклофену — похідного гамма-аміномасляної кислоти.

Механізм дії полягає у пригніченні пресинаптичного вивільнення збуджувального трансмітера аферентними волокнами.

Препарат вводиться:

• через імплантовану помпу у передній черевній стінці,
  
• катетером у спинномозковий канал.
  

Переваги методу:

• дія безпосередньо в спинномозковій рідині,
  
• стабільна концентрація препарату,
  
• відсутність коливань, характерних для перорального прийому.
  

Обмеження нейрохірургічних методів

Багато дослідників вважають, що:

• інтратекальний баклофен і селективна різотомія малоефективні при фіксованих деформаціях;
  
• найбільшу ефективність вони мають при нефіксованих рефлекторних контрактурах, пов’язаних зі спастичністю та м’язовим дисбалансом [3].
  

Необхідність подальших досліджень

Широкий спектр хірургічних методів лікування ДЦП потребує подальшого вивчення для формування чітких показань і протипоказань у пацієнтів різного віку та з різними клінічними формами ДЦП.

Джерела

1. Stott NS, Piedrahita L; AACPDM. Effects of surgical adductor releases for hip subluxation in cerebral palsy: an AACPDM evidence report. Dev Med Child Neurol. 2004 Sep;46(9):628-45.
2. Peacock W.J. et al. Selective posterior rhizotomy for reflex of spasticity in cerebral palsy// S. Afr. Med. J. 1982. Vol. 62.P. 119-124.
3. Лильин E.T., Степанченко О.В., Бриль А.Г. Современные технологии восстановительного лечения и реабилитации больных с детским церебральным параличом. //Детский Доктор, 1999.-2. 

Про автора

Анна Кушнір

Лікар-педіатр, старший науковий співробітник. Спеціалізується на клінічних дослідженнях у дитячій реабілітації. Член Європейської та Американської академій з вивчення ДЦП і дитячої інвалідності.